Хроніки Львова
Славське рок-фест. Хроніки очевидця
17:08, 24.07.2007
Українські неформали всіх сортів і мастей нарешті можуть тішитися – кількість місць для їхніх зібрань, тусовок, знайомств і пиятик невпинно зростає. Здається, ще жодне літо не було насичене такою кількістю фестивалів на просторах Неньки, і то не простих там фестивалів, а таки доброї і різноманітної музики.
Ось і в Славському відбувся новонароджений рок-фест. Що ж він собою являв і чи слід жалкувати тим, хто на нього не попав?
Загальний антураж: гірськолижний курорт, через кожні кілька метрів - пункти прокату лиж (що з огляду на липень стали об'єктом для насмішок), на видноколі - карпатські пейзажі, звичні для галичан, невимовно красиві для всіх інших; стадіон на околиці села, річка Опір. На стадіоні - невеличка сцена, неподалік маленьке наметове містечко, при вході - реєстрація, де можна залишити гроші. Це офіційно - для тих, кому не жаль 25 грн. на реєстрацію. Неофіційно - на річці острівок, вщент втиканий наметами. „Острів свободи". 
За проживання на ньому грошей не беруть, тож основне життя буяє саме тут. Як не дивно, більшість людей не спокусилося футболкою, компактом, картою фестивалю і зеленим одноразовим браслетом, які додавалися при реєстрації і обрали за краще платити по 5 грн. на день за вхід на концерт або просто ховатися від охорони. Загалом кількість людей, за офіційними підрахунками, досягла 5 тисяч, але як на позір, то не було навіть тисячі, у всякому разі, місця в тісній гірській долині вистачало, а тисняви не було навіть перед сценою під час виступів найпопулярніших гуртів.
Побутова атмосфера острівного табору була позначена легким нальотом сакральності, причому дещо східного типу. По-перше, майже всі заходили на острів не по містку, а вбрід через неглибокий Опір, знімаючи взуття й омиваючи ноги. По-друге, через острів два рази на день проходила череда корів, мабуть, священних, які раз-у-раз зачіпали чийсь намет і намагалися жувати речі, але на них ніхто не ображався. По-третє, до найближчого магазину було влаштоване справжнє паломництво - вдень і вночі прочани тяглися до нього нескінченною вервицею, повертаючись з реліквіями, як правило розфасованими в пляшки. По-четверте, убогі духом шукачі просвітлення цілими ночами бродили по табору й селу в пошуках каннабісу.
За якістю організації відчувалося, що цей фестиваль проводиться вперше. Все необхідне було, але так загадково перемішане, що знайти щось, користуючись картою фестивалю, було неможливо. Наприклад, майстер-класи і екскурсії - з усього обіцяного відбувся, здається, тільки один майстер-клас, а екскурсовод, мабуть, блукав по горах в печальній самотині, бо потрапити на екскурсію так нікому й не вдалося. Також в плани організаторів входило запозичення шешорського екологічного досвіду, коли територія після фестивалю залишається чистішою, ніж до нього, проте ініціатива провалилася: всі екологічні заходи звелися до роздачі людям мішків для сміття і закликів зі сцени не смітити. 
Багато хто з радістю би не смітив, якби бачив альтернативу. За її відсутності пластикові стаканчики та пляшки на концерті утилізувалися в єдине доступне місце - під ноги. Представниця ж місцевої екологічної організації екологією переймалася не дуже, зате покатала у „бобику" кількох журналістів по околицях; сенс такої прогулянки зрозуміти не вдалося. Обіцяна туристично-спортивна секція так і не відбулася, а дівчатка на рецепції дуже дивувалися, коли їх питали про кінні прогулянки (вони були заявлені в рекламі).
Ну, і музика, музика. Молоді рок-групи виступали поряд з монстрами українського року та закордонними гостями, тож музика була різноманітною, кожен міг знайти щось відповідне своїм смакам. „Легкий" рок „Оратанії", „Ґорґішелі", „Колохмар", „Н-Три" чергувався з альтернативщиками „Пан Пупець" та угорським фанком у виконанні „Easy Life Natural", панками за духом „Гуцул Каліпсо" та „OT VINTA!" (останні викликали просто фурор своєю музикою і поведінкою на сцені: всі добре відомі трюки на зразок поливання публіки водою, кидання в неї своїм одягом та безлічі напівпристойних, але дотепних жартів були сприйняті „на ура"). Найбільш очікуваною групою був „Мертвий півень", і він виправдав сподівання - фанати стверджують, що це був найкращий виступ групи за останні роки. Закордонні групи були представлені польськими панками з німецькою назвою „Farben Lerhre", британсько-українською групою «Carpathiana», білоруською „Крамбамбуля", німецькою „Mamasweed" та вже згаданими „Easy Life Natural" з Угорщини. Всі групи відіграли напрочуд добре, відвертих провалів не було. Світло й звук нарікань не викликали.
Отож, можна стверджувати, що фестиваль вдався, а всі проколи з екологією, екскурсіями і загальною інформацією списати на те, що фестиваль проводиться перший рік. Тим більше, що враження від хорошої музики згладжувало все. Залишається сподіватися, що фестиваль відбуватиметься й наступні роки і тішитися, що рок в Україні існує, що його так багато і що його можна послухати так часто, а любителі помандрувати всіма фестивалями підряд, думаю, не пожалкували, що цього разу за музикою довелося їхати у Славське.
Фото з сайту vrgizmo. livejournal.com, www.guitarcollege.ru
