Про Блог
Тараса Возняка
Тарас Возняк – політолог, культуролог, філософ, засновник та головний редактор Незалежного культурологічного часопису Ї (www.ji-magazine.lviv.ua, www.ji.lviv.ua).
Народився 11 травня 1957 року в селі Сваричів Рожнятинського району Івано-Франківської області.
Сферою інтересів є теоретична та практична політологія, права людини, громадянське суспільство, міжетнічні стосунки, транскордонне співробітництво, мультикультуралізм, європейська інтеграція, регіональна політика, проблеми ґлобалізму, культурологія, філософія.
Автор понад 300 публікацій в українській та закордонній пресі, автор книги «Тексти і переклади».
З 1987 року учасник понад 200 міжнародних конференції і форумів з питань актуальної політики (США, Німеччина, Польща, Франція, Нідерланди, Росія, Ізраїль, Греція, Угорщина, Литва, Словаччина).
Безпосередній організатор понад 30 міжнародних конференцій (за участі Збіґнєва Бжезніського, Дені Кон-Бендіта, лорда Вайденфельда, послів Німеччини, Ізраїлю, Великої Британії, Польщі, США, Росії).
Відхилення електорального маятника чи підготовка до згортання українського проекту?
Бліцкріг, блискавична війна, яка мала на меті захоплення всієї повноти влади в Україні однією політичною силою – Партією регіонів – яка супроводжувалася безпрецедентною і демонстративною наругою над Конституцією України завершилася. Все відбулося настільки миттєво, що опоненти навіть не змогли зреагувати, якщо не враховувати кількох кволих протестів. Тим більше не встигла зреагувати і деморалізована частина суспільства, яка не голосувала за президента Віктора Януковича, а це рішуче більша частина суспільства.сьогодні 09:26
Ірина Магдиш: Европа як прокурор України
На сесії Европарламенту, у четвер, 25 лютого була прийнята резолюція, у якій парламент ЕС висловив надію, що президент України Віктор Янукович перегляне рішення про присвоєння Бандері звання Героя України.25.02.2010 18:57
Великий Санта - Пётр Вайль. Im Memoriam
Два місяці тому 7 грудня відійшла у вічність людина, яка більше за все любила життя у всіх його проявах. Вістка про те, що Пйотр Вайль попав у кому, якось не укладалася в голові. Для мене він був кимсь на кшталт різдвяного Санти. Так само кремезний, високий, з бородою Санта Клауса, добрий, любить дарувати подарунки, появляється рідко і неначе з неба. Чому пишу про нього сьогодні? Не пишу - виставляю на сайт. Текст написаний одразу. Ще до всього нескінченного циклу наших зимових свят. По-суті нашої в буквальному сенсі слова - Вакха-налії. Отож неначе було не з руки при таких радісних святкуваннях втикатися з по-суті некрологом. Були й інші обставини. Однак сьогодні Андрій Окара напередодні виборів 7 лютого слушно зауважив - "И когда выбор близок и неотвратим, начинаешь задумываться о вопросах совершенно экзистенциального порядка." Отож 7 грудня та 7 лютого у мене здетонувало, щоб все ж "отрешится" від щурячої метушні цих виборів. Тепер вже не працює жодна передвиборна аргументація. Ніж гільйотини вже летить. Тому краще подумати про справи несуєтні.05.02.2010 12:32
